Світовий банк вперше почав взаємодіяти з громадянським суспільством у 1970-х роках в процесі діалогу з неурядовими організаціями (НУО) стосовно питань охорони навколишнього середовища. Нині Світовий банк надає консультації і співпрацює з тисячами членів організацій громадянського суспільства (ОГС) по всьому світу, зокрема, з організаціями місцевих громад, НУО, соціальними рухами, профспілковими організаціями і різноманітними фондами. 

Протягом цих тридцяти років співпраці Світовий банк дійшов висновку, що участь ОГС в урядових проектах та програмах розвитку може поліпшити результати їх виконання завдяки знанню місцевих особливостей, передачі фахового досвіду та максимальному використанню суспільного капіталу. До того ж, ОГС можуть привносити інноваційні ідеї та рішення, а також партнерські підходи до вирішення місцевих проблем. Детальніше

Як ми працюємо в Україні 

Представництво Світового банку в Україні з 2000 року співпрацює з українськими ОГС у різних формах – від консультацій про стратегії партнерства з Україною та публікацій спеціального інформаційного бюлетеня для НУО до прямого фінансування проектів НУО через щорічну Програму малих грантів та кількох місцевих програм “Ярмарків розвитку” (Development Marketplace). Окрім того, Світовий банк надавав грантові ресурси Уряду України на зміцнення партнерства між громадянським суспільством і органами влади (Проект «Діалог задля реформ», 2002-2004 роки)

Громадські організації брали активну участь у низці проектів Світового банку, як-от Проект «Голос громадськості» (1999-2007 роки) та «Діалог про екологічні проблеми Запоріжжя» (2007-2010 роки).

Стратегія партнерства Світового банку з Україною на 2012 – 2016 роки і громадянське суспільство

Співпраця з громадянським суспільством  у рамках Стратегія партнерства Світового банку з Україною (СПУ)  на 2012 – 2016 роки  буде тісніше пов’язана з основними програмами СПУ. Цей новий підхід буде започатковано “демонстраційним” виконанням кількох успішних ініціатив – у процесі підготовки проектів, проведення економічно-секторних досліджень або реалізації проектів з підтримки певної політики чи технічної допомоги. Через два роки буде розглянуто результати цих “демонстраційних” ініціатив і запропоновано нові заходи та скориговано існуючі. Нині розглядається можливість впровадження таких ініціатив