Енергія

Питання, пов'язані зі становищем енергетичної галузі в Україні

Україна є однією з найбільш енергоємних країн в світі. Її енергоємність вища, ніж в Росії і більше ніж втричі перевищує середню енергоємність ЄС. Висока енергоємність України є однією з основних причин високої вразливості її енергетичного сектора і залишається головною перешкодою для конкурентноздатності її економіки на світовому ринку. Подальші уряди визнали цю проблему, і остання Державна програма реформування визначає покращання енергозбереження та енергетичної безпеки як один з найвищих стратегічних пріоритетів. Для того, щоб досягти цією стратегічної мети, Міністерство палива та енергетики розробило план дій щодо реформування та розвитку енергетичного сектора, який спирається на концептуальний план гармонізації енергетичного сектора України з внутрішнім енергетичним ринком ЄС.

Розташування України на основних шляхах торгівлі енергоносіями між Росією та ЄС, а також значні енергетичні ресурси та інфраструктура країни зумовлюють особливе значення реформи енергетичного сектора та його сталого розвитку як надзвичайно важливого чинника інтеграції України в глобальну економіку. Крім того, розширення торгівлі енергоносіями та зміцнення взаємозв’язків у галузі енергетики, включаючи електро-, газові і нафтові мережі, покращать енергетичну безпеку і надійність енергопостачання в усьому регіоні і принесуть значні економічні вигоди всім учасникам ринку. Розширення співпраці і торгівлі з ЄС також є пріоритетним напрямком Державної програми реформування і вельми важливим напрямком Програми реформування та розвитку енергетичного сектора, яку підтримує Банк.

Підстави для участі Банку в реформуванні енергетичного сектора

Протягом останніх чотирьох років Банк підготував декілька стратегічних записок стосовно енергетичного сектора, які містять огляд результатів діяльності за перші десять років перехідного періоду та накреслюється шлях подальшого поступу – до більш стратегічного загальногалузевого підходу. Наявність такої глибокої інформації про країну та її енергетику зміцнює позиції Банку щодо подальшої підтримки реформи енергетичного сектора країни.

Однією з основних сфер підвищення ефективності та модернізації інвестицій в Україні є зменшення енергоспоживання. Міністерство палива та енергетики розробило План дій щодо реформування та розвитку енергетичного сектора на період 2007-2011 рр., який створює міцну базу для підтримки Банку. Ключові заходи охоплюють:

• подальше коригування цін та зміцнення загальної дисципліни;
• перехід до ринкового ціноутворення у вугільному секторі і приватизацію решти вугільних шахт у володінні держави;
• приватизацію енергопостачальних компаній;
• подальший розвиток внутрішнього оптового ринку електроенергії і створення сприятливих умов для інтеграції України в європейський енергоринок;
• покращення корпоративного управління в енергетичних компаніях шляхом укладення контрактів на виконання робіт, призначення незалежних директорів до наглядових рад, та щорічне проведення і оприлюднення обов’язкових незалежних фінансових аудитів;
• створення внутрішнього ринку природного газу;
• модернізація внутрішньої газорозподільної системи;
• а також створення умов для зростання вітчизняного виробництва природного газу.

Це надзвичайно амбітна програма, розрахована на середньострокову перспективу, яка передбачає послідовне впровадження індивідуальних заходів, які ще потрібно повністю спланувати та узгодити.

Енергетичний сектор надає широкі можливості для економічно вигідного зменшення викидів тепличних газів, які можна використати для залучення значної фінансової підтримки з метою задоволення інвестиційних потреб сектора. Однак, інституційний потенціал, необхідний для реалізації механізмів Кіотського протоколу, вельми незначний в Україні, і вона недостатньо підготовлена, аби отримати відчутні вигоди з такої можливості. В той же час інші держави (наприклад, розвинені країни) користуються такою нагодою, аби виконати свої зобов‘язання за Кіотським протоколом. Завдяки своєму унікальному досвіду у галузі «вуглецевого фінансування» (ВФ) та центральній позиції на ринку квот на викиди сполук вуглецю, Світовий банк може допомогти Україні розбудувати свій інституційний потенціал у цій галузі та мобілізувати в рамках ВФ фінансову підтримку для проектів СВ в енергетичному секторі, що також дало б змогу набути цінний досвід для подальшого використання механізмів Кіотського протоколу.