Інформація про країну

Ключові факти | Економіка | Програма Світового банку | Контактні дані |
Мапа України
 | | 2006 | | Населення, загальна чисельність (млн) | 46.6 | | Приріст населення (за рік, %) | -0.8 | | Тривалість життя, жінки (років) | 74.1 | | Тривалість життя, чоловіки (років) | 62.4 | | Рівень бідності населення, яке живе на 2 долари в день (ПКС) (% населення) | 4.9 | | ВВП (з урахуванням купівельної спроможності долара США на даний момент) (млрд.) 106,5 | 106.5 | | Зростання ВВП (річне %) | 7.1 | | ВНД на душу населення, по атласному методу (з урахуванням купівельної спроможності долара США на даний момент) | 1950 | | Інфляція, споживчі ціни (річна %) | 9.1 | | Прямі іноземні інвестиції, чисті притоки (% ВВП) | 5.0 | | Безробіття, загалом (% сукупної робочої сили) | 6.8 | | Час, потрібний для започаткування бізнесу (днів) | 27 | | Користувачів мережі Інтернет (на 1,000 населення) | 97 | | | |
|
(Більше даних про Україну) Україна належить до країн з доходами, нижчими від середніх; в 2006 році її валовий національний дохід на душу населення становив 1,950 доларів США (ВНД на душу населення, по атласному методу). Україна посідає друге місце в Європі за площею; чисельність її населення дорівнює близько 47 млн. осіб. Відповідно до адміністративно-територіального устрою в країні налічується 24 області і одна автономна республіка (Крим), яка увійшла до складу Радянської України в 1954 році. Згідно з даними перепису 68 відсотків українців мешкають у містах, і населення найбільшого з них, Києва, що є столицею України, сягає понад три мільйони мешканців. У вересні 1992 року Україна стала членом Світового банку. Світовий банк надає допомогу Україні у розробленні і впровадженні економічних реформ шляхом консультативної, аналітичної та кредитної підтримки. Нагору |
Економіка
Зміни в Україні після проголошення незалежності
24 серпня 1991 року, після проведення референдуму, Україна проголосила свою незалежність. Незалежна країна мала розробити новий економічний курс і створити нові соціальні та політичні системи. З часом країна усвідомила необхідність проведення фундаментальних реформ. Втім, протягом 1990-х рр. впровадження структурних економічних реформ було обмеженим.
У другій половині 1990-х рр. уряд утримував макроекономічну стабільність, але проводив реструктуризацію низькими темпами і створював обмежені спонуки для розвитку приватного сектора. Як наслідок, до кінця 1999 року офіційний ВВП в реальному вираженні зменшився до 40 відсотків від рівня 1990 року і стрімко зросли масштаби бідності, при яких 30 відсотків населення опинилося за межею бідності. З того часу, завдяки стабільному зростанню економіки, Україні вдалося відновити ВВП на три чверті порівняно із рівнем, що передував перехідному періоду, та зменшити рівень бідності приблизно на 8 відсотків.
Зміни в економіці, що спостерігаються останнім часом
Зростання в 2000-2007 рр. в середньому становило 7,5 відсотків, і доходи на душу населення в доларах США згідно з атласним методом зросли з 700 доларів США в 2000 році до 1950 доларів США в 2006 році. Завдяки цим показникам Україна перевищила попередні очікувань і впродовж останніх років стала надзвичайно привабливим ринком для інвесторів, незважаючи на відставання структурних реформ.
Цьому етапу економічного “пожвавлення” сприяли два чинники. Перше, фінансова стабілізація і впровадження економічних реформ в 2000 році зрештою стабілізували бюджетні обмеження, посилили довіру до системи макроекономічного управління уряду та до новоствореного фінансового сектора і створили правові та інституційні засади для операцій на валютному ринку. Друге, реальне зниження валютного курсу після фінансової кризи 1998 року в Росії та наявність великих резервних потужностей у вітчизняній промисловості створили умови для надзвичайно високого рівня віддачі від інвестицій та підприємницької ініціативи. Обидва чинники перенесли систему спонук зі сфери переважаючого пошуку ренти в 1990-х рр. до сфери офіційних економічних відносин. Внаслідок цього в Україні з’явився особливий тип капіталізму, що спирається на потужні вітчизняні фінансові промислові групи, які виникли завдяки тісним та непрозорим зв’язкам із політичними впливовими посередниками, але які все більше й більше діяли як рушійні механізми економічного пожвавлення та зростання.
Отже, економіка України може бути більш гнучкою і стабільною, ніж очікувалося раніше. Оскільки ВВП відновлено до рівня 1991 року лише на три чверті, схоже, з’явиться чимало додаткових можливостей, які при певних додаткових інвестиціях могли би легко стимулювати рух. Низький рівень ефективності використання існуючих активів в Україні (як матеріальних, так і людських) є в той же час багатообіцяючою можливістю одержання високих прибутків підприємцями, навіть коли умови для підприємницької діяльності залишаються аж ніяк не в ідеальному стані, допоки існує макроекономічна стабільність і достатня впевненість щодо майнових прав.
Незважаючи на те, що економічне зростання до 2004 року було зумовлене розвитком експорту, з 2005 року його основним рушійним механізмом є внутрішній попит. Це привело до зниження сальдо поточного платіжного балансу з 10,6 відсотків профіциту ВВП в 2004 році до 1,5 відсотків дефіциту ВВП в 2006 році. Такі надзвичайні радикальні поліпшення в балансі заощаджень та інвестицій посилили занепокоєння стосовно того, що Україна може проводити нестабільну макроекономічну політику і потребує поєднання фіскальних обмежень з більш гнучким валютним курсом, щоб уможливити відновлення зовнішнього платіжного балансу.
Зростання дефіциту поточного платіжного балансу легко фінансується притоками приватного капіталу. В 2006 році Україна загалом залучила 14 млрд. доларів США чистого позикового капіталу на додаток до 5,2 млрд. доларів США ПІІ, сукупний обсяг яких сягнув 18% ВВП. Деякі з цих грошей є експортованим капіталом, який повернуто з-за кордону, що свідчить про той факт, що Україна нині використовує деякі заощадження, акумульовані в попередні роки. Дійсно, беручи до уваги потреби України в інвестиціях, необхідні для зближення рівнів доходів, перевищення інвестицій над внутрішніми заощадженнями та відповідний приток іноземного капіталу є обґрунтованими. Згідно з попередніми оцінками фіксоване відношення інвестицій до ВВП в Україні становило 24 відсотки за 2006 рік; цей рівень досі надто низький, щоб швидко наблизити доходи до європейських рівнів.
Фіскальна політика була в цілому обмежувальною, але структура витрат все ще тяжіє до споживання і трансфертів. Фіскальний дефіцит зменшився з 4,4 відсотків ВВП в 2004 році до 1,3 відсотків ВВП в 2006 році, залишаючись на рівні, значно нижчому від бюджетних прогнозів. Незважаючи на те, що витрати на суспільне споживання, як частки ВВП, істотно зросли з 2004 року внаслідок зростання виплат зарплат і пенсій, податкові надходження однаковою мірою зростали завдяки покращанню зборів, рішучій ліквідації податкових лазівок та стабільному оподаткуванню ПДВ товарів імпорту.
Зростання річного реального ВВП (%)

(Джерело: Держкомстат)
Проблеми, які потрібно вирішити в майбутньому
Незважаючи на те, що Україна має багатий людський капітал, природні ресурси та промисловий потенціал, вона стикається із значними середньостроковими перешкодами для сталого зростання. 30 вересня 2007 року український народ обрав новий парламент. Світовий банк підготував низку Рекомендацій стосовно політики новому уряду. Основні стратегічні завдання, що стоять перед новою адміністрацією, добре відомі:
- покращення конкурентноздатності та умов інвестування,
- модернізація державної інфраструктури,
- зміцнення економічного і державного управління,
- покращання якості державних послуг.
Нагору
Програма Світового банку
Світовий банк надає Україні допомогу в переході до ринкової економіки з часу вступу України до Банку в 1992 році. Він підтримав монетизацію бюджетних операцій, істотне зменшення бартерних операцій та покращання фінансової і платіжної дисципліни в цілому. Він також сприяв поступовій реструктуризації колективних господарств, ліквідації державної власності на землю і правовому захисту майнових прав. Банк відіграв важливу роль у просуванні реформи в банківському і фінансовому секторі та покращенні умов для підприємницької діяльності.
Світовий банк працює над вдосконаленням первинної медичної допомоги шляхом створення центрів сімейної медицини. Він також допомагає країні у прийнятті програм запобігання ВІЛ/СНІД в різних регіонах. Наразі підвищено адресність соціального захисту та розширено послуги соціальної допомоги, які надаються вдома особам похилого віку та інвалідам. Для покращання управління Світовий банк спонукає до ширшого залучення громадськості до сфери управління та допомагає в посиленні потенціалу груп громадянського суспільства. Крім того він надав допомогу країні у зростанні виробництва екологічно чистої електроенергії.
З початку реалізації програми Світового банку в країні Радою директорів Банку затверджено 33 проекти сукупною вартістю 4,5 млрд. доларів США. В 2006 фінансовому році зобов’язання перед країною складали 500 млн. доларів США, підвищивши загальний рівень зобов’язань за активними проектами до понад 858 мільйонів доларів США.
Подальший поступ
В грудні 2007 року затверджено Стратегію партнерства Світового банку з Україною на 2008-2011 рр.
Ця Стратегія пропонує кредитування в межах 2-6 млрд. доларів США протягом чотирьох років на основі прив’язки річних рівнів кредитування до низки орієнтовних показників з урахуванням поступу у проведенні структурних реформ, макроекономічної стабільності та вдосконалень у впровадженні існуючих позик Світового банку. Додатково, Міжнародна фінансова корпорація продовжуватиме інвестувати значні ресурси для підтримки приватного сектора в Україні.
Центральним компонентом нової Стратегії, обсяг якого зростатиме, будуть аналітичні та консультаційні послуги. Вони охоплюють дослідження конкретних проблем розвитку України, а також надання консультативної і технічної допомоги, в тому числі шляхом розширених консультаційних послуг МФК.
Нова Стратегія спирається на аналіз ключових проблем розвитку в Україні. Вона доводить, що для підтримання сталого розвитку у майбутньому Україні потрібно: (i) покращити свою конкурентноздатність на світовому рівні, (ii) реформувати свої державні фінанси та
державний сектор, щоб покращити якість державних послуг та забезпечити вигоди від економічного зростання для всіх українців, та (iii) ліквідувати недоліки в управлінні державним і приватним сектором.
У відповідь на перше Стратегія пропонує інвестиції в інфраструктуру державного сектора (зокрема, транспорт та ефективне використання енергії), консультативні послуги та діяльність з інформування громадськості, щоб покращити умови для підприємницької діяльності, технічну допомогу та доступ до кредитних ліній, щоб посилити фінансовий ринок, та глобальний обмін інформацією, щоб сприяти запровадженню інновацій та технологій. Для того, щоб допомогти Україні покращити якість державних послуг і краще відповідати очікуванням населення, Стратегія доводить, що Україні не потрібно витрачати більше коштів, натомість вона має зосередити увагу на покращанні ефективності державних витрат та управління державними фінансами у більш загальному вимірі. Стратегія також передбачає подальшу фінансову підтримку економічних реформ шляхом Програми позики на підтримку стратегії розвитку в межах бюджетного фінансування 400-600 млн. доларів щороку.
Стратегію пронизують зусилля, спрямовані на покращання управління та запобігання корупції. Але в документі визнається, що наразі немає політичного консенсусу щодо того, як покращити управління та зменшити корупцію шляхом державного керівництва. Тому він наголошує на посиленні попиту на належне управління на основі проведення роботи з широкою групою учасників.
Надання кредитів Світового банку Україні

(Кредитування надається на фінансовий рік, 1 липня – 30 червня)
Кредити за секторами станом та 4 грудня 2007 р.

Нагору
Контактні дані
Представництва Світового банку в Україні
Дніпровський узвіз, 1
Київ 01010, Україна
Тел.: (380 44) 490-6671
Факс: ((380 44) 490-6670
Електронна пошта: ukraine@worldbank.org
Веб-сторінка: www.worldbank.org.ua